Южномараморошськый діалект

Ги слїдно из назывкы — южномараморошськый діаект хоснувуть на южнум Мараморошови. На востокови ся простерать ид долинї рїкы Тересвы, сїверный гатар му творить лінія уд Руської Мокрої д Колочаві-Лазам а Нижнёму Быстрому на Рїцї (гатар дїлить исе село на дві частї). Западный гатар сёго діалекта копірує погуря Дїл, котроє ся тягне дале на юговосток ид рїцї Тиса. Ид ареалови хоснованя сёго діалекта припадать и реґіон у Севлюшськум відикови, котрый лежить южно уд Тисы (у бывшому комітатови Уґоча). Южный гатар сёго діалекта збігать ся из украинсько-румынськым державным гатаром.

Южномараморошськый діалект
Ареал южномараморошського діалекта карпаторусинського языка

Фонетика а словоформы

У сюм діалектови старі продовжені звукы ō а ē у запертых складах ся поміняли на у а ю удповідно — рос. поп, вол, конь туйкы звучать ги пуп, вул, кунь. Аналоґічно ся трансформує и ē — мед, лед туйкы звучать ги мнюд, люд. Подобно звучать и слова нюс (рос. нёс) а пюк (рос. пёк). У южномараморошськуй бисїдї ся всокотило и староє уговорёваня звука ы пусля к, г, ґ, х — кыснути, рукы, ногы, ґыґнути, хыжа.

Притум звук ы ся туйкы, на роздїл уд даякых другых карпаторусинськых діалектув, ниґда ни уговорює пусля пусля ж и ш. Слова «шыти», «жыти» звучать ги шити, жити. Звук ч туй є твердый а префікс вы- у имен а глаголув пораз звучить ги у-, напр.: убрати — “выбрать”, удати — “выдать”, уйти — “выйти”. У другых трафунках ся префікс вы- всокотив. Пара согласных шт сф у южномараморошськум діалектови переміняла на що: намісто што, стрічавучого ся у другых діалектох, туй кажуть що. Ид сякуй перемінї дуйшло и у именах — намісто Штефан туйкы мож учути форму Щефан.

Подобным способом ся мінять и парад жд, місто ниї туйкы уповідять ждж: жджати “ждать”, кожджый вадь кажджый “каждый”. Адєктівы у множинї ся туйкы кунчавуть на -ї, то значить, ож они мнягшать пережый согласный: золотый, молодый — золотї, молодї.

Інтересна є и форма будучого часу глаголув — “буду говорить” туйкы уповідять ги «му говорити» вадь «хочу говорити», “буду есть” ги «му їсти» вадь хочу їсти. Фразу «я хочу говорить» туйкы уповідять ги «говорив бы-м». Дїєприложникы минулого часу уд глаголув “плести”, “вести”, “мести”, “бости” туйкы мавуть форму “плюг”, “вюг”, “мнюг”, “буг”.

украина

Исьме вєдно з Украинов у войнї противо Росії.

Помочи Украинї