Русинськый язык

Карпаторусинськый язык є восточнословянськым языком руської языкової файты (вєдно из украинськым а білоруськым). Ун є рудным про Руснакув Пудкарпатя, Лемковины, Пряшовщины а читавої карпаторусинської діаспоры всяґде по світови.

Карпаторусинськый народ є роздїленый границями, жыє у многых державах Европы: Украина, Словакія, Румынія, Польща, Мадярія, притум контакты єдных Руснакув из другыма сут нечасті, позад того и карпаторусинськый язык до днись не має єдиного стандарда, котрый бы ся хосновав всяґде, намісто того у хоснованю сут ёго некодіфіковані діалекты (платно про Пудкарпатя) вадь містні кодіфіковані стандарды (Словакія, Польща).

Руснацьку бисїду мож роздїлити на два булші наріча — пудкарпатськоє а лемковсько-пряшовськоє. Сякый роздїл є скапчаный из надголосами. Пудкарпатськоє наріча має «дінамічный» надголос, рузномістный — ун годен падати на склад независимо уд позіції му у слові: вода́, рука́, голова́ (послїдньый склад); хы́жа, стрі́ха (первый склад); воро́на, бока́нча (серидньый склад). Пораз візуално єднакоє слово годно мати рузноє значеня у зависимости уд надголоса — му́ка тай мука́, ма́чанка тай мача́нка. Сякый надголос є характерный и про другі восточнословянські языкы. Наопак говоры лемковсько-пряшовського наріча мавут фіксованый тіп надголоса, котрый є май характерный западословянськым бисїдам — надголос фурт паде на спередпослїдньый склад: ру́ка, голо́ва, хы́жа, стрі́ха, воро́на, бока́нча, му́ка, мача́нка (значеня слова ся пак треба догадати уходжувучи з контексту).

Лемковсько-пряшовськоє наріча служит базов про кодифіковані стандарды карпаторусинської бисїды на Лемковинї а у Словакії, закидь пудкарпатськоє наріча ся стрічат на булшуй части Закарпатської области Украины, из мирным пересягом на Словакію, аж до Цирохської долины. Пудкарпатськоє наріча, а май точно ёго ужанськый говор служит базов про літературный язык Руснакув на Мадярах. На самум Пудкарпатю шак не є єдної вшыткыма принятої нормы — авторы при творьбі хоснувут рудный говор без даякых сталых ортоґрафічных норм.

Говоры пудкарпатського наріча сут рудныма про майбулшу кулкость Руснакув, на єднум лем Пудкарпатю (Закарпатська область Украины) є ~800 000 носитилюв так званого середньозакарпатського діалекту (сяка назывка ся хоснує у украинськуй фаховуй літературї про пудкарпатськоє наріча карпаторусинського языка). Закидь говорами лемковсько-пряшовського наріча за рузными жерелами бисїдує ~100 000 чилядникув.

Карпаторусинська бисїда ся легко упознає межи сестринськыма бисїдами главно дякувучи своюй характернуй фонетицї а лексіцї, май детално за них мож прочитати у уддїлах Фонетика а Діалекты.

Правовый став

Руснакы жывут у рузных державах, и у каждуй державі мавут рузні права ги націонална меншина. Вєдно з тым и руснацька бисїда має рузні права, май детално за офіціалный став мож прочитати у уддїлови Правовый став.